Проєкт "Сливова алея"

Проєкт "Адмірал"

Що маємо: ділянка площею 2900м², з них під забудовами – 280м², житловий будинок розташований на пагорбі і перепад висот складає більше 2-х метрів. Побажання замовників: багато хвойних дерев та кущів, альтанка, прогулянкові доріжки, можливість під деревами розташувати гойдалки, гамаки тощо. Можливо водойма, але не біля будинку.

Головною рисою проєкту “Адмірал” стала ідея плавних ліній та грайливих, як морські хвилі, форм ландшафту. Розташування саду на вулиці Адмірала Нахімова визначило назву проєкту та присвячення на честь відомого флотоводця Павла Степановича Нахімова.

Видатний флотоводець мав чин повного адмірала Чорноморського флоту, герой Севастопольської оборони, відомої Сінопської битви, Кримської війни та інші.

Морська служба була для Нахімова не важливою справою, а єдиною в його житті. Як писав про нього академік Тарле: “ні сімейного, ні особистого життя, крім морської служби, він не знав і знати не хотів”. З ім’ям Павла Нахімова пов’язані великі перемоги.

Все у цьому саду нагадує море, без якого не мислив свого життя знаний моряк: планування у природно-ландшафтному стилі, хвилясті доріжки, що проходять через грайливе море багаторічних квітів, гай зі струнких березок, що нагадує про домівку, долина у голубих ялинах, яких плекають зарості синьоокої лохини…

З тераси будинку відкривається розкішний краєвид на сад: грайливі схили з ялівцю горизонтального, голубе море сосен гірських з хвилястими гребенями; сливи Саржента, які оточують – огортають будинок і терасу з підвітряного боку (з сонячної сторони) та імітують морську піну своїм білим цвітом, повітряну і ніжну, яка розчиняється в хмарах.

Далі – зелена галявина, як морська гладь у безвітряну погоду, – абсолютний штиль. За зеленим газоном – ялинки з лохиною та сосни, що поринають в глибину з лаванди та полину. А у горизонті розчинюються стрункі постаті білих березок.

Ніщо не заспокоює та не відроджує так, як спостерігання за коливаннями зеленого моря дерев і ялівців та п’янкий і ніжний аромат сосен і квітів.

Проєкт "Лавандові криги"

Що маємо: площа ділянки майже 400м2, з них під забудовами та існуючим мощенням – 200м2. Навколо будинку смарагдовий газон, який в умовах південних степів особливо потребує багато води.

Проєкт “Лавандові криги” – це про те, як важливо вчитися берегти природні ресурси… Льодовики в усьому світі зникають, і це викликає занепокоєння громадськості, адже тільки чверть світових запасів прісної води припадає на ґрунтові води, річки, озера та вологу в атмосфері. Решта, три чверті, перебувають у вигляді снігу та льоду. Тому льодовики сприяють стабільному водопостачанню упродовж усього року.

Беззаперечно, Земля втрачає лід. Велика частина цих втрат є незворотними і є результатом антропогенної зміни клімату. Причина цього явища – людина і її діяльність.

Новий будинок і навколо смарагдовий газон… Було так, але замовники трохи відпочили від будівництва і зажадали перетворень.

Чотири “лавандові криги” розташувалися на фасаді ділянки. Це – сосни в оточенні молінії з вкрапленнями шавлії, пенісетуми з синьоголовниками, та два сорти лаванди. За проєктом “криги пливуть” по “океану” вівсяниць.

Висаджую стійкі та невибагливі рослини, зменшую площу газону та вважаю гарним рішенням залишити невелику галявину для розваг та спорту.

Цим проєктом маю привернути увагу до важливості збереження природних ресурсів, раціонального їх використання.

Проєкт «Minecraft»

план саду

Що маємо: площа ділянки майже 800м², з них під забудовами – 200м². Квітник з трояндами охоплює будинок і він наче тоне у квітах. Багато газонів, блакитна ялина посаджена господарями власноруч вже виросла до 2м – ми її збережемо і дбайливо перемістимо згідно нового проєкту. Трояндовий квітник – перлина саду, інтегрується у новий сад.

Візуалізація Клен куби шавлії дерен

Сад з одноіменною назвою створено для каратиста, поціновувача гри та його родини. Як в грі, ми маємо в житті (чи навпаки) трьохвимірний світ, складений з кубів – цей світ можна перебудувати, створюючи складні споруди.

Ми, як гравці, досліджуємо всесвіт і створюємо лісосмугу з груші та флоксів, в режимі «виживання» добуваємо корисні копалини і будуємо з них доріжки, б’ємося з ворогами у вигляді проростаючих бур’янів, в режимі  «творчості» куб перетворюємо на прямокутник і отримуємо відкриту альтанку.

Стінки-лави для спорту і відпочинку, тераса з дерева з проростаючим крізь неї ліквідамбаром – незвичний спортивний майданчик не тільки для спортсмена, а й для його рідних, яким буде разом весело і цікаво.

Невід’ємна частина ідеї саду – смарагди: вони повсюди – смарагдовий газон, клумби у формі видобутих смарагдів, подушечки на диванчиках в альтанці у формі коштовних каменів…  І троянди: їх багато, будинок просто купається у розкішних квітах. Це – Minecraft!

Візуалізація саду Майнкрафт

Проєкт "Птахи і хліб"

Історія саду “Птахи і хліб” – це історія моєї родини. Мій сад – це моя розповідь про довгий та нескінченний шлях моєї родини. Це красивий стильний сад з неповторними деревами, квітами й травами. Коли заходиш в цей простір, то відчуваєш радість і любов.


Хліб, зерно, колосся, окраєць хліба, короваї на свята… Голодомор, скидання, пошуки істини, проблиски радості у нелегкій боротьбі за життя… Шлях моїх предків, все що вони пережили – в моїх генах, в моїй пам’яті назавжди. Я ніколи про це не забуду. І я є завдяки тому, що вони вижили.


З розповідей рідних знаю таке: моя прабабця роздала своїм дітям по торбинці з сухарями, заштовхнула у товарні вагони з надією, що хтось виживе. Це були двадцяті роки минулого сторіччя. Бабця моя, Анастасія Олексіївна, загинула у 47-му, збираючи колоски у полі…


Моя мама втратила свою неньку у два рочки, ще крихіткою. Хтось з людей сказав, що якщо вона носитиме щороку безсмертники на могилу матусі, то та повернеться. Мама збирала квіти, але нести не знала куди, бо не змогла найти, де те поховання: ніхто не пам’ятав… такі були часи.


Брат моєї мами, мій дядечко, подався на цілину вирощувати хліб, мав медалі та відзнаки за відданий труд. Хліб нашій родині давався не нелегко, з кров’ю і потом, іноді ціною життя. Як і у багатьох родин тих часів.


Я вже не бачила такого лиха і ні в чому не знала нужди, була як “вареник у маслі” завдяки батькам. Я мріяла стати художницею, обов’язково великою і відомою, як Ван Гог. Але через Чорнобильську катастрофу склалося по-іншому і творчість залишилась тільки у мріях. Та добре, що є вибір.


В аграрній академії моя дипломна робота «Бізнес-план вирощування озимої пшениці» мала оцінку «відмінно». І знову пшениця, колоски, хліб…


Мене питають, чи не сумно жити у саду, сценарій якого написано про зовсім не веселі речі, коли кожного разу, споглядаючи на дерева і квіти, на думку приходять спогади про смерть і голод? “Ні” – відповідаю, “не завжди сумно, зовсім не важко, не завжди хочеться плакати”.

Проєкт «Під білим навісом»

Основною задачею проєкту було створити на ділянці 10 соток необхідні комфортні умови для великої кількості гостей.

Господарі кожного ранку снідають під білим навісом, пють каву та милуються квітниками. Декілька разів на тиждень приймають гостей і влаштовують для них різні заходи: від посиденьок за книгами і бесідами до активностей і рухалок.

Газони та квітники створено діагональними лініями, що візуально розширює видовжену ділянку та дає можливість створити на одній ділянці багато затишних куточків.

Проєкт «Жовта діагональ»

Натхненна роботами Піта Мондріана, я створила проєкт “Жовта діагональ”. “Де колір – не колір, вертикаль – горизонталь, велика поверхня – мала поверхня, єдність яких символізує рівновагу сил в гармоніі простору”, – як писав сам Мондріан.

В основі планування ділянки – хрест. Все просто і зрозуміло. Гай з дубів та лип в заростях ехінацеї та молінії. Жовту діагональ навесні створюють форзиціі, а влітку – лілейники. Альтанку розроблено у вигляді циліндру, який має “застинути” в обіймах злаків та флоксів.

Знаходиться ділянка в мікрорайоні Трубник-2, що розкинувся між цехами Нікопольського Південно-трубного заводу і безмежними степами з полину, шавлії та лохів сріблястих.

Прекрасні липи… Неперевершені шавлії… Обожнюю шавліі! Крихітки-форзиції навесні мають бути яскравими і таки створять нам діагональ жовтого кольору.

Для альтанки та огорож клумб використано дерево, для доріжок – гравій, для частини паркану взято стару штамповку, як нагадування про наше металічне місто. Бо заводи і степ – це наше сьогодення.

Проєкт "Жермена"

Натхнення для саду Жермена

Натхненням до саду стала неповторна Жермена Олександрівна. Вона – активна і життєрадісна, обожнює квіти, птахів, тварин. Бажає спостерігати, як змінюється сад протягом року.

Алея з катальп та багаторічників стала родзинкою проєкту, – ми їх висадили восени. Просторі галявини, де можна розкинути ковдри та полежати. В кінці алеї – патіо з гойдалкою. З алеї можна потрапити на майданчик з вогнищем та диванами. Сам майданчик огортає стінка з верби.

Перед невеликим будиночком – гай з горобин, вишень, троянд, шавлії та лаванди. Планується городик, скоріше декоративний, з пряними травами, зеленню, полуницею та фізалісом. На фасаді будинку за живоплотом з самшиту розташувалася клумба з вишнями, півоніями та анемонами японськими.


Ми не розробляли проєкт на папері, не працювали над візуалізацією саду тощо. Вже згодом, для того, щоб поділитися з широким загалом матеріалами про сад, “накидала” план та відобразила за допомогою колажів своі думки. Це, як ствердження того, що гарний сад можна створити різними способами, навіть, якщо проєкт тільки у вашій голові.